1. Словник української мови в 11 томах

побуряковіти

ПОБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бурякові́ти.

Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Збан., Малин. дзвін, 1958, 261);

Сержант побуряковів на виду (Загреб., Шепіт, 1966, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побуряковіти — побурякові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побуряковіти — -ію, -ієш. Док. до буряковіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побуряковіти — ПОБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бурякові́ти. Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький); Сержант побуряковів на виду (П. Загребельний); Згинь з очей моїх, поганцю! Доман побуряковів, налився люттю. – Даремно, князю, ображаєш мене (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
  4. побуряковіти — БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИ поет.; ОБАГРЯ́ТИСЯ уроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). — Док. Словник синонімів української мови