побігати
ПОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док.
1. Бігати якийсь час.
Ніколи Ані пограється [Іван] з дітьми, Ані побігає (Шевч., II, 1963, 369);
Інші хлопці й дівчата приходять до школи раніше, щоб побігати перед уроками (Автом., Щастя.., 1959, 7);
Минулий раз вона ж метушилася з концертом, то вже на сей раз нехай би ще інші побігали (Л. Укр., V, 1956, 391).
2. розм. Док. до бі́гати 6.
Телиця побігала.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побігати — побі́гати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побігати — див. бігати Словник синонімів Вусика
- побігати — -аю, -аєш, док. 1》 Бігати якийсь час. 2》 розм. Док. до бігати 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- побігати — ПОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. 1. Бігати якийсь час. Ніколи Ані пограється [Іван] з дітьми, Ані побігає (Т. Шевченко); Інші хлопці й дівчата приходять до школи раніше, щоб побігати перед уроками (П. Словник української мови у 20 томах
- побігати — Побіга́ти, -га́ю, -єш гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107. --------------- Побігати, -гаю, -єш гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка