1. Словник української мови в 11 томах

побіденник

ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха.

Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис, 1864, № 12351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побіденник — див. бідолаха; нещасливий; хоробрий Словник синонімів Вусика
  2. побіденник — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побіденник — ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. побіденник — Побіде́нник, -ка м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351. Словник української мови Грінченка