побіденник
побіде́нник
-а, ч., розм., рідко.
Те саме, що бідолаха.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побіденник — див. бідолаха; нещасливий; хоробрий Словник синонімів Вусика
- побіденник — ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис). Словник української мови у 20 томах
- побіденник — ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис, 1864, № 12351). Словник української мови в 11 томах
- побіденник — Побіде́нник, -ка м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351. Словник української мови Грінченка