1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побіденний

побіде́нний

-а, -е, розм., рідко.

Те саме, що бідолашний.

|| у знач. ім. побіденний, -ного, ч. Те саме, що бідолаха.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побіденний — див. нещасливий; хоробрий Словник синонімів Вусика
  2. побіденний — Побіде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. побіденний — ПОБІДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що бідола́шний. Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (М. Коцюбинський); // у знач. ім. побіде́нний, ного, ч. Те саме, що бідола́ха. Словник української мови у 20 томах
  4. побіденний — ПОБІДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що бідола́шний. Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (Коцюб., І, 1955, 98); // у знач. ім. побіде́нний, ного, ч. Те саме, що бідола́ха. Словник української мови в 11 томах
  5. побіденний — Побіде́нний, -а, -е Горемычный. МВ. (О. 1862. І. 94). А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого. Стор. МПр. 10. Словник української мови Грінченка