побідаш

побіда́ш

-а, ч., діал.

Бідолага.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побідаш — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  2. побідаш — Побіда́ш, -ша м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка. МВ. (КС. 1902. X. 156). Словник української мови Грінченка