побіденний
ПОБІДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що бідола́шний.
Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (М. Коцюбинський);
// у знач. ім. побіде́нний, ного, ч. Те саме, що бідола́ха.
– Мене прокляла мати, прокляв і батько з того світу – я Каїн! .. А тобі мене жаль як побіденного, нещасливого... Спасибі тобі, козаче (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побіденний — див. нещасливий; хоробрий Словник синонімів Вусика
- побіденний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що бідолашний. || у знач. ім. побіденний, -ного, ч. Те саме, що бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побіденний — Побіде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побіденний — ПОБІДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що бідола́шний. Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (Коцюб., І, 1955, 98); // у знач. ім. побіде́нний, ного, ч. Те саме, що бідола́ха. Словник української мови в 11 томах
- побіденний — Побіде́нний, -а, -е Горемычный. МВ. (О. 1862. І. 94). А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого. Стор. МПр. 10. Словник української мови Грінченка