побіденний

Побіде́нний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побіденний — див. нещасливий; хоробрий Словник синонімів Вусика
  2. побіденний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що бідолашний. || у знач. ім. побіденний, -ного, ч. Те саме, що бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побіденний — ПОБІДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що бідола́шний. Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (М. Коцюбинський); // у знач. ім. побіде́нний, ного, ч. Те саме, що бідола́ха. Словник української мови у 20 томах
  4. побіденний — ПОБІДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що бідола́шний. Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (Коцюб., І, 1955, 98); // у знач. ім. побіде́нний, ного, ч. Те саме, що бідола́ха. Словник української мови в 11 томах
  5. побіденний — Побіде́нний, -а, -е Горемычный. МВ. (О. 1862. І. 94). А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого. Стор. МПр. 10. Словник української мови Грінченка