побір
ПОБІ́Р, бо́ру, ч.
1. перев. мн., заст. У дореволюційній Росії — збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.).
З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (Стор., І, 1957, 367);
Подать, збори, побори, викупне, лихі порядки, що завели пани і правителі, людей давлять (Горд., Чужу ниву.., 1947, 139).
2. діал. Дія за знач. побира́ти.
[Комісар:] Семен Перун має бути арештований за надужиття при поборі податків (Фр., IX, 1952, 416).
3. діал. Призов на військову службу.
— Мені ще два роки чекати, поки буду вільний від військового побору і зможу женитися (Фр., III, 1950, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побір — побі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- побір — див. хабар Словник синонімів Вусика
- побір — -бору, ч. 1》 перев. мн., заст. У дореволюційній Росії – збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). 2》 діал. Дія за знач. побирати. 3》 діал. Призов на військову службу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побір — Здирство, здирщина, вирва, грабунок, драпіжка Словник чужослів Павло Штепа
- побір — Побі́р, -бо́ру; -бо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побір — ПОБІ́Р, бо́ру, ч. 1. перев. мн., заст. Збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (О. Словник української мови у 20 томах
- побір — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови