1. Словник української мови в 11 томах

поважніти

ПОВА́ЖНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати поважним (у 2, 3 знач.).

Маленька фігурка.. немов раптом виростає і поважніє (Л. Укр., III, 1952, 682);

— До вас, шановний товаришу Левко, — серйозно, мов до великого, говорить Замриборщ. «Шановний товариш Левко» одразу поважніє, підтягує штаненята і задоволено ручкається з білозубим шофером (Стельмах, II, 1962, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважніти — пова́жніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поважніти — -ію, -ієш, недок. Ставати поважним (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поважніти — ПОВА́ЖНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати поважним (у 2, 3 знач.). Маленька фігурка .. немов раптом виростає і поважніє (Леся Українка); – До вас, шановний товаришу Левко, – серйозно, мов до великого, говорить Замриборщ. Словник української мови у 20 томах
  4. поважніти — поважніти ставати серйозним, статечним (м, ср, ст): Вони всміхалися, поважніли, знов всміхалися, як люди, що розуміють одне одного та мають багато спільних справ (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт