1. Словник української мови в 11 томах

повеселити

ПОВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Розважити, розвеселити чим-небудь когось.

Тогді Троянці всі з хортами Збирались їхать за зайцями, Князька свого повеселить (Котл., І, 1952, 180);

Він любить посміятися сам і повеселити студентів (Гуц., Передчуття.., 1971, 22);

// Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати.

Ти ж мене повеселив, що ти не був з ними (Кв.-Осн., II, 1956, 409);

// рідко. Надати веселого виразу (обличчю, очам і т. ін.).

Жарт повеселив людські обличчя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повеселити — повесели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повеселити — -лю, -лиш, док., перех. Розважити, розвеселити чим-небудь когось. || Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати. || рідко. Надати веселого виразу (обличчю, очам і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повеселити — ПОВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, що. Розважити, розвеселити чим-небудь когось. Тогді Троянці всі з хортами Збирались їхать за зайцями, Князька свого повеселить (І. Котляревський); Він любить посміятися сам і повеселити студентів (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. повеселити — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  5. повеселити — Повеселити, -лю́, -лиш гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем. Кв. Словник української мови Грінченка