1. Словник української мови в 11 томах

повиздихати

ПОВИЗДИХА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Ви́здихати (про всіх або багатьох).

Скотина без паші та водопою вся повиздихала (Стор., І, 1957, 50);

[Куріпка:] Та кролів же перекалічите, повиздихають вони… (Голов., Драми, 1958, 173);

— Господи, хоч би і в нас зробили забастовку, бо вже далі повиздихаємо з голоду! — вирвалось у Василини, коли Ксеня закінчила читати (Стельмах, І, 1962, 517).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиздихати — пови́здиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиздихати — -аємо, -аєте, док., розм. Виздихати (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиздихати — ПОВИ́ЗДИХА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Ви́здихати (про всіх або багатьох). Скотина без паші та водопою вся повиздихала (О. Стороженко); [Куріпка:] Та кролів же перекалічите, повиздихають вони... (С. Словник української мови у 20 томах
  4. повиздихати — Повиздихати, -хаємо, -єте гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894. Словник української мови Грінченка