повикорінювати
ПОВИКОРІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПОВИКОРІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. діал. Вирвати з корінням усе або багато чого-небудь.
Повикорінювати бур’ян.
2. перен. Винищити, усунути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повикорінювати — повикорі́нювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повикорінювати — -юю, -юєш і повикоріняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 діал. Вирвати з корінням усе чи багато чого-небудь. Повикорінювати бур'ян. 2》 перен. Винищити, усунути всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повикорінювати — ПОВИКОРІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПОВИКОРІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. діал. Вирвати з корінням усе або багато чого-небудь. Повикорінювати бур'ян. 2. перен. Винищити, усунути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- повикорінювати — Повикорінювати, -нюю, -єш гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226. Словник української мови Грінченка