1. Словник української мови в 11 томах

повикорчовувати

ПОВИКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викорчувати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Тоді [як усі робитимуть разом у громаді] буде також досить рук, щоб.. повикорчовувати хащі (Фр., І, 1955, 222);

На полі Антон.. з коріннями повикорчовував кущі ялівнику та ліщини (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повикорчовувати — повикорчо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повикорчовувати — -ую, -уєш, док., перех. Викорчувати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повикорчовувати — ПОВИКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., що. Викорчувати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Тоді [як усі робитимуть разом у громаді] буде також досить рук, щоб .. повикорчовувати хащі (І. Франко); На полі Антон .. з коріннями повикорчовував кущі ялівнику та ліщини (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  4. повикорчовувати — Повикорчовувати, -вую, -єш гл. Выкорчевать (во множ.). Словник української мови Грінченка