повиловлювати
ПОВИЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе або багато чого-небудь.
2. Ловлячи, винищити всіх або багатьох.
Вони дістали змогу зіграти мар’яж, а після мар’яжу — турбувати своїх сторожів проханнями, аби ті повиловлювали бліх у їхніх сінниках (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 366);
// Спіймати, захопити з певною метою всіх або багатьох.
— Коли ж пани захотіли бути хитрішими за дідька — панувати над усіма, — їх чорт повиловлював уночі на балах, повкидав у свій мішок, зав’язав та й полетів до моря топити (Стельмах, І, 1962, 561).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиловлювати — повило́влювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиловлювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе чи багато чого-небудь. 2》 Ловлячи, винищити всіх чи багатьох. || Спіймати, захопити з певною метою всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиловлювати — ПОВИЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе або багато чого-небудь. 2. Ловлячи, винищити всіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах