1. Словник української мови в 11 томах

повипрівати

ПОВИПРІВА́ТИ, а́є, док., розм.

1. Випріти скрізь або в багатьох місцях (про рослини, посіви).

Жито повипрівало.

2. Втратити вологу, рідину (всю або більшу частину) при варінні, прінні.

Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повипрівати — повипріва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. повипрівати — -ає, док., розм. 1》 Випріти скрізь або в багатьох місцях (про рослини, посіви). 2》 Втратити вологу, рідину (всю або більшу частину) внаслідок варіння, пріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повипрівати — ПОВИПРІВА́ТИ, а́є, док., розм. 1. Випріти скрізь або в багатьох місцях (про рослини, посіви). Жито повипрівало. 2. Втратити вологу, рідину (всю або більшу частину) при варінні, прінні. Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. повипрівати — Повипрівати, -ваємо, -єте гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у. Словник української мови Грінченка