1. Словник української мови в 11 томах

повкладатися

ПОВКЛАДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Лягти спати, влаштуватися на відпочинок і т. ін. (про всіх або багатьох).

Тіснота та духота повигонили дітей з похмурого помешкання: повкладались на веранді, на моріжку в дворі (Вас., II, 1959, 152);

Потім вони повкладалися спати (Тют., Вир, 1964, 19).

2. Розміститися, розташуватися якимсь чином (про все або багато чого-небудь).

Бабуня шептала молитву, а я, приклякнувши і спираючись ліктями на її коліна, числила морщинки, що повкладалися над її очима (Коб., І, 1956, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повкладатися — повклада́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повкладатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Лягти спати, влаштуватися на відпочинок і т. ін. (про всіх чи багатьох). 2》 Розміститися, розташуватися якимсь чином (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повкладатися — ПОВКЛАДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Лягти спати, влаштуватися на відпочинок і т. ін. (про всіх або багатьох). Тіснота та духота повигонили дітей з похмурого помешкання: повкладались на веранді, на моріжку в дворі (С. Словник української мови у 20 томах
  4. повкладатися — Повкладатися, -даємося, -єтеся гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13. Словник української мови Грінченка