1. Словник української мови в 11 томах

повновиденький

ПОВНОВИ́ДЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до повнови́дий.

Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (Тесл., З книги життя, 1949, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повновиденький — повнови́денький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повновиденький — -а, -е. Пестл. до повновидий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повновиденький — ПОВНОВИ́ДЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до повнови́дий. Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах