1. Словник української мови в 11 томах

повновладдя

ПОВНОВЛА́ДДЯ, я, с. Повнота влади, необмежена влада.

Соціалістична демократія забезпечує повновладдя народу і найповніше виявлення та здійснення його інтересів (Ком. Укр., 2, 1965, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повновладдя — повновла́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. повновладдя — -я, с. Повнота влади, необмежена влада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повновладдя — ПОВНОВЛА́ДДЯ, я, с. Повнота влади, необмежена влада. Політична система є необхідним механізмом, завдяки якому тільки й можливе здійснення повновладдя, суверенітету народу (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах