повновладдя
ПОВНОВЛА́ДДЯ, я, с.
Повнота влади, необмежена влада.
Політична система є необхідним механізмом, завдяки якому тільки й можливе здійснення повновладдя, суверенітету народу (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повновладдя — повновла́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- повновладдя — -я, с. Повнота влади, необмежена влада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повновладдя — ПОВНОВЛА́ДДЯ, я, с. Повнота влади, необмежена влада. Соціалістична демократія забезпечує повновладдя народу і найповніше виявлення та здійснення його інтересів (Ком. Укр., 2, 1965, 11). Словник української мови в 11 томах