1. Словник української мови у 20 томах

повновидий

ПОВНОВИ́ДИЙ, а, е.

Який має повне обличчя.

Стала наша Оксана і здорова, і повновида, і рум'яна, як була (Г. Квітка-Основ'яненко);

На її повновидому обличчі грала щаслива усмішка (Ю. Бедзик);

А який же то парубком був! І веселий, і повновидий, як місяць... (Марко Вовчок);

Через вулицю до нього важкою ходою простував Гарасименко з білявим повновидим чоловіком у потертому, заношеному піджаці (Б. Антоненко-Давидович);

Солонець – богатирської статури, повновидий, поважний, статечний козак, знаний носачівцями оддавна в бою і за плугом, і рід його їм увесь знаний (Ю. Мушкетик);

* Образно. Виплив із-за хмар повновидий місяць (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повновидий — повнови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повновидий — Повнолиций, вул. пикатий, мордатий. Словник синонімів Караванського
  3. повновидий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. повновидий — -а, -е. Який має повне обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повновидий — ПОВНОВИ́ДИЙ (з повним обличчям, повними щоками), ПОВНОЛИ́ЦИЙ, ПОВНОЩО́КИЙ, ЩОКА́ТИЙ розм., БУЦМА́ТИЙ діал. Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий (І. Словник синонімів української мови
  6. повновидий — ПОВНОВИ́ДИЙ, а, е. Який має повне обличчя. Стала наша Оксана і здорова, і повновида, і рум’яна, як була (Кв.-Осн., II, 1956, 444); На її повновидому обличчі грала щаслива усмішка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 48); *Образно. Виплив із-за хмар повновидий місяць (Шиян, Гроза.., 1956, 441). Словник української мови в 11 томах
  7. повновидий — Повновидий, -а, -е Круглолицый, полнолицый. К. ЧР. 45. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. ЗОЮР. І. 97. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. ІІ. 7. Місяць... був би повновидий. Дещо. Словник української мови Грінченка