повноцінність

ПОВНОЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. повноці́нний.

Вітчизні віддати — не вигризки душ, А всю повноцінність життя або смерті (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноцінність — повноці́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. повноцінність — -ності, ж. Властивість за знач. повноцінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повноцінність — ПОВНОЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. повноці́нний. Озираючись в минуле, Таня бачила там життя, залите світлом своєї юності, життя, що в усій повноцінності і привабливості постало перед нею тільки тепер (О. Словник української мови у 20 томах