1. Словник української мови в 11 томах

повнісінько

ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до повні́сінький.

Митруньо вздрів багато дерев, а на землі повнісінько всілякого цвіту (Март., Тв., 1954, 145);

Спалено село аж по саму річку, а на Заріччі що не хата — повнісінько окупантів (Довж., І, 1958, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнісінько — повні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. повнісінько — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. повнісінько — розм. Присл. до повнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повнісінько — ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до повні́сінький. Митруньо вздрів багато дерев, а на землі повнісінько всілякого цвіту (Л. Мартович); Мати була старосвітська жінка, міцно держалася старовини й боялась усякої новизни, а надто всього городського. Словник української мови у 20 томах
  5. повнісінько — Повнісінько нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько. Левиц. Пов. 18. Словник української мови Грінченка