1. Словник української мови в 11 томах

поводатарка

ПОВОДА́ТАРКА, и, ж. Жін. до повода́тар.

Овайюак навпомацки обійшов першу ярангу, до якої його підвела поводатарка (Трубл., Крила.., 1947, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поводатарка — повода́тарка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поводатарка — -и. Жін. до поводатар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поводатарка — ПОВОДА́ТАРКА, и, ж. Жін. до повода́тар. Овайюак навпомацки обійшов першу ярангу, до якої його підвела поводатарка (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах