1. Словник української мови в 11 томах

поворозочка

ПОВОРО́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до поворо́зка.

У минулому усі східнослов’янські жінки коси заплітали здебільшого в три пасма, вплітаючи на кінцях різнокольорові стрічки (кісники), смужки яскравої тканини або поворозочки (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворозочка — поворо́зочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поворозочка — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. поворозочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до поворозка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поворозочка — ПОВОРО́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до поворо́зка. У минулому усі східнослов'янські жінки коси заплітали здебільшого в три пасма, вплітаючи на кінцях різнокольорові стрічки (кісники), смужки яскравої тканини або поворозочки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. поворозочка — Поворо́зка, -ки ж. 1) Шнурокъ, бичевка. Левиц. І. 358. КС. 1893. VII. 80. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. Стор. МПр. 76. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Козелец. у. КС. 1893. XII. 449. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. ум. поворозочка. Ез. V. 136. Словник української мови Грінченка