поворот
ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч.
1. Дія за знач. поверта́ти¹, поверну́ти 1-3, 11 і поверта́тися¹, поверну́тися 1, 2, 4.
Невидний поворот руля. Машина стала (Еллан, II, 1958, 17);
Он тут він сидів, от придавлена травичка, листочок, що лежав на крисані, а потім упав на камінь від молодечого повороту голови (Хотк., II, 1966, 58);
Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти й поволеньки вибирається (Стельмах, І, 1962, 589);
Петро Федорович закрив очі; пляма не сходила. Він повернувся на бік — і пляма перейшла за його поворотом (Мирний, І, 1954, 321).
2. Місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік.
На повороті стає [жінка], розглядає якусь рослину і повертає до мене лице… (Коцюб., II, 1955, 419);
Рота рушила з місця, а за хвилину зникла за поворотом вулиці (Цюпа, Три явори, 1958, 18).
◊ Зрі́зувати (зріза́ти, зрі́зати) поворо́т див. зрі́зувати;
Обере́жніше на поворо́тах — застереження або погроза тому, хто робить що-небудь не подумавши.
3. перен. Повна зміна у напрямі, розвиткові чого-небудь; перелом.
Велика Жовтнева соціалістична революція означала крутий поворот в історичній долі нашої країни, знаменувала початок нової ери у всесвітній історії людства (Ком. Укр., 12, 1966, 49);
Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 93).
4. розм. Повернення кого-небудь.
Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (Фр., VI, 1951, 321);
Щодо грошей, то я тим часом їх маю і, сподіваюсь, на пробування тут і на поворіт додому мені їх стане (Л. Укр., V, 1956, 342);
З зростаючим болем у серці На поворот твій чекає [батько], — тяжка йому випала старість (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 196).
Значення в інших словниках
- поворот — (місце зі згином стежки, вулиці, дороги) вигин, заворот, перен. коліно, діал. скрут. Словник синонімів Полюги
- поворот — поворо́т іменник чоловічого роду рідко поворо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поворот — (дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) перелам, злам; (дія) повертання, завертання. Словник синонімів Караванського
- поворот — див. вигин; повернення Словник синонімів Вусика
- поворот — [поворот] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- поворот — розм., рідко поворіт, -роту, ч. 1》 Дія за знач. повертати I, повернути 1-3), 11) і повертатися I, повернутися 1), 2), 4). 2》 Місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік. 3》 перен. Повна зміна у напрямі, розвиткові чого-небудь; перелом. 4》 розм. Повернення кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поворот — (дороги) закрут, закрутина, (колеса) оберт, (назад) наворот, (позики) зворот, (ріки) коліно, заворот, заворотень, (до дому) — поворот, див. розворот Словник чужослів Павло Штепа
- поворот — Поворо́т, -ро́ту; -ро́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поворот — ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч. 1. Дія за знач. поверта́ти¹, поверну́ти 1–3, 11 і поверта́тися¹, поверну́тися 1, 2, 4. Невидний поворот руля. Машина стала (В. Словник української мови у 20 томах
- поворот — круті́ поворо́ти. Різкі зміни в суспільстві, в житті, в поведінці кого-небудь і т. ін. Мінялися влади. Круті повороти робило життя (О. Гончар); — Я-то вийму (руки з галіфе), а от подивимося, що з тебе вийде. Фразеологічний словник української мови
- поворот — ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови