поворот

ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. (різка або несподівана зміна); ПЕРЕВОРО́Т, ПОВОРО́Т, ЗЛАМ, ПЕРЕЛО́М, ОБОРО́Т рідко, ПОВОРІ́Т рідко (різка, докорінна зміна); ПЕРЕІНА́КШЕННЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧЕННЯ розм. рідше (шляхом переробки тощо). Бої круг Севастополя не вщухають, але на фронті без змін (В. Кучер); Все було як завжди, .. і чудно думати було, що станеться якась переміна (М. Коцюбинський); Восени кожен день — якась відміна: то зів'яла стеблина, то зелений лист пожовк... (М. Рильський); Він мені розповідав, що вони теж готувалися до втечі. І що в них було б вийшло неодмінно, коли б не ця дурна пертурбація із робочими командами (Ю. Збанацький); Значить — переворот духовний та літературний наступає по перевороті економічнім (І. Франко); Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся (С. Чорнобривець). — Пор. 1. видозмі́на, перетво́рення.

НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ (СПРЯМО́ВАННЯ), СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев. у політиці, стратегії розвитку чого-небудь); ПОВОРО́Т, ОБОРО́Т розм. (новий напрям у перебігу, розвитку чого-небудь). Обидва факти міцно поєдналися, вплинули на його долю, змінивши напрям цілого життя (Ю. Яновський); — Хіба тут є що нове? Людина тільки потверджує постанови свого попередника. — І тим показує, що й сама буде триматися того ж напрямку (Г. Хоткевич); (Лікар:) Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Леся Українка); Генерал.. напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (В. Собко); Генеральний курс розвитку авіаційної промисловості; Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (С. Чорнобривець).

ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т рідше) розм., ВОРОТТЯ́ фольк., розм., НА́ВОРОТ діал. Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник); Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (І. Франко); Як ти думаєш про поворіт Людмили Михайлівни в Росію? (Леся Українка); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (В. Сосюра); За кожним наворотом додому каявся (Краньцовський) й приобіцював, що вже поправиться (Лесь Мартович). — Пор. 1. поверта́тися.

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ПОВОРО́ТКА розм., СКРУТ діал. "Ось сюди, — показувала, завмираючи пересохлим голосом, пригнувшись на передньому сидінні, .. — тут поворот у двір, ось цей будинок" (О. Забужко); І раптом я спиняюсь на звороті — З-під ніг тропа, мов птиця, рве свій лет (М. Бажан); Діти не обходили озера й великого річкового завороту: вони йшли навпростець (З. Тулуб); Поет сідав на лаві в саду. Вибрав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); Головна вулиця з-за вигину вибігає напрямець і спускається під берег (І. Чендей); Коридор несподівано прорізався коротким бічним коліном, там був ще один ліфт (П. Загребельний); Виверти доріг; Мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло. З кожним обертом стежки воно неначе перебігало в оксамитній темряві (Дніпрова Чайка); Пан Микола.. не зауважив, як із-за поворотки з'явилась його дружина (Олена Пчілка); На скруті двох перехресних вулиць Шариївна, поправляючи берет, непомітно обернулась (Ірина Вільде).

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (рух по кривій), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ОБЕРТА́С розм., СКРУТ діал.; ВІРА́Ж (літака, автомобіля тощо). Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти (М. Стельмах); Зробивши ще один повільний крутий зворот з гори, танк немов підстрибнув (О. Копиленко); Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили відразу всі шістнадцять кулеметами (Ю. Яновський); І от якийсь легенький пантерячий скік (літака), виверт якийсь ледве помітний (Остап Вишня); Підкинуло (літак). Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння. В ілюмінатор щільно влип Павло (М. Бажан); Забрав (Михайлик) у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози й верби (М. Стельмах); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Лесь Мартович); Від головного входу летіла до дирекції чорна "Волга", зробивши крутий віраж, скреготнула гальмами коло Карналя (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворот — (місце зі згином стежки, вулиці, дороги) вигин, заворот, перен. коліно, діал. скрут. Словник синонімів Полюги
  2. поворот — поворо́т іменник чоловічого роду рідко поворо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поворот — (дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) перелам, злам; (дія) повертання, завертання. Словник синонімів Караванського
  4. поворот — див. вигин; повернення Словник синонімів Вусика
  5. поворот — [поворот] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. поворот — розм., рідко поворіт, -роту, ч. 1》 Дія за знач. повертати I, повернути 1-3), 11) і повертатися I, повернутися 1), 2), 4). 2》 Місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік. 3》 перен. Повна зміна у напрямі, розвиткові чого-небудь; перелом. 4》 розм. Повернення кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поворот — (дороги) закрут, закрутина, (колеса) оберт, (назад) наворот, (позики) зворот, (ріки) коліно, заворот, заворотень, (до дому) — поворот, див. розворот Словник чужослів Павло Штепа
  8. поворот — Поворо́т, -ро́ту; -ро́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поворот — ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч. 1. Дія за знач. поверта́ти¹, поверну́ти 1–3, 11 і поверта́тися¹, поверну́тися 1, 2, 4. Невидний поворот руля. Машина стала (В. Словник української мови у 20 томах
  10. поворот — круті́ поворо́ти. Різкі зміни в суспільстві, в житті, в поведінці кого-небудь і т. ін. Мінялися влади. Круті повороти робило життя (О. Гончар); — Я-то вийму (руки з галіфе), а от подивимося, що з тебе вийде. Фразеологічний словник української мови
  11. поворот — ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч. 1. Дія за знач. поверта́ти¹, поверну́ти 1-3, 11 і поверта́тися¹, поверну́тися 1, 2, 4. Невидний поворот руля. Словник української мови в 11 томах