поворот

круті́ поворо́ти. Різкі зміни в суспільстві, в житті, в поведінці кого-небудь і т. ін. Мінялися влади. Круті повороти робило життя (О. Гончар); — Я-то вийму (руки з галіфе), а от подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають (Григорій Тютюнник).

ле́гше на поворо́тах. Уживається як застереження, погроза, попередження або порада поводити себе по-іншому, краще, не говорити зайвого і т. ін. — Може б, ви легше на поворотах, товаришу Кульчицький,— скипів Мірошниченко.— Ця дрібнобуржуазна стихія вас хлібом годує і кров’ю своє зерно захищає (М. Стельмах); — Ти гляди мені! Бо я теж гарячий… Ти легше на поворотах! (А. Головко). поле́гше на поворо́тах. — Може, ти й стрельнув тоді навмисне коло моєї хати. — Ну-ну! Полегше на поворотах,— чмихнув Кукса (В. Кучер).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворот — (місце зі згином стежки, вулиці, дороги) вигин, заворот, перен. коліно, діал. скрут. Словник синонімів Полюги
  2. поворот — поворо́т іменник чоловічого роду рідко поворо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поворот — (дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) перелам, злам; (дія) повертання, завертання. Словник синонімів Караванського
  4. поворот — див. вигин; повернення Словник синонімів Вусика
  5. поворот — [поворот] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. поворот — розм., рідко поворіт, -роту, ч. 1》 Дія за знач. повертати I, повернути 1-3), 11) і повертатися I, повернутися 1), 2), 4). 2》 Місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік. 3》 перен. Повна зміна у напрямі, розвиткові чого-небудь; перелом. 4》 розм. Повернення кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поворот — (дороги) закрут, закрутина, (колеса) оберт, (назад) наворот, (позики) зворот, (ріки) коліно, заворот, заворотень, (до дому) — поворот, див. розворот Словник чужослів Павло Штепа
  8. поворот — Поворо́т, -ро́ту; -ро́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поворот — ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч. 1. Дія за знач. поверта́ти¹, поверну́ти 1–3, 11 і поверта́тися¹, поверну́тися 1, 2, 4. Невидний поворот руля. Машина стала (В. Словник української мови у 20 томах
  10. поворот — ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  11. поворот — ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч. 1. Дія за знач. поверта́ти¹, поверну́ти 1-3, 11 і поверта́тися¹, поверну́тися 1, 2, 4. Невидний поворот руля. Словник української мови в 11 томах