1. Словник української мови в 11 томах

повселюдний

ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу.

Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, — і народний форум Прокляв Мазепу (Рильський, І, 1956, 371).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повселюдний — повселю́дний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. повселюдний — [поўсеил'уднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. повселюдний — -а, -е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повселюдний — ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, – і народний форум Прокляв Мазепу (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. повселюдний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови