1. Словник синонімів української мови

повселюдний

ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм., ОГУ́ЛЬНИЙ рідко; ФРОНТА́ЛЬНИЙ (який охоплює осіб чи предмети певної категорії); ВАЛОВИ́Й (про урожай, продукцію). У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликано на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник); Болгарія — країна суцільної грамотності (з журналу); Тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з журналу); Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая,.. щиро співала й підтанцьовувала, танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Марко Вовчок); Фронтальна перепідготовка кадрів; Валовий збір зерна.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повселюдний — повселю́дний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. повселюдний — [поўсеил'уднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. повселюдний — -а, -е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повселюдний — ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, – і народний форум Прокляв Мазепу (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. повселюдний — ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, — і народний форум Прокляв Мазепу (Рильський, І, 1956, 371). Словник української мови в 11 томах