1. Словник української мови в 11 томах

повстання

ПОВСТА́ННЯ, я, с. Масовий збройний виступ.

Всі почували, що мусить прийти до вибуху, та ніхто не хотів починати. Вибух явного повстання на Угорщині долив оливи до огню і прискорив катастрофу (Фр., III, 1950, 323);

Революція знову спалахнула по всій країні новим загальним політичним страйком і збройним повстанням (Головко, II, 1957, 311);

— Ось, — сказав Щорс.. — Перший випадок повстання полку (Довж., І, 1958, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстання — повста́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. повстання — Заколот, бунт, збройний виступ (вияв непокори) заворушення, заворуха; (з мертвих) воскресіння. Словник синонімів Караванського
  3. повстання — [поўстан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. повстання — -я, с. Масовий збройний виступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повстання — Повста́ння, -ння; -та́ння, -та́нь і -та́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повстання — ПОВСТА́ННЯ, я, с. Масовий збройний виступ. Всі почували, що мусить прийти до вибуху, та ніхто не хотів починати. Вибух явного повстання на Угорщині долив оливи до огню і прискорив катастрофу (І. Словник української мови у 20 томах
  7. повстання — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Словник синонімів української мови
  8. повстання — Повста́ння, -ня с. Возстаніе. Левиц. І. 146. Словник української мови Грінченка