1. Словник української мови в 11 томах

повстромляти

ПОВСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Встромити все або багато чого-небудь.

— Ну, добре, — заговорили [хлопці] і поставили свої коні [хворостини] в ряд, повстромлявши голови їх в пліт (Свидн., Люборацькі, 1955, 37);

Двадцятеро хлопчиків повстромляли собі курячі пера за вуха і з іржанням бігають туди і сюди (Смолич, II, 1958, 46);

Цеховики вже повстромлювали в свічники свої свічки й розсипались по палаті барвистими купками (Коч., П’єси, 1951, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстромляти — повстромля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повстромляти — -яю, -яєш і повстромлювати, -юю, -юєш, док., перех. Встромити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повстромляти — ПОВСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Встромити все або багато чого-небудь. – Ну, добре, – заговорили [хлопці] і поставили свої коні [хворостини] в ряд, повстромлявши голови їх в пліт (А. Словник української мови у 20 томах