1. Словник української мови в 11 томах

повстрявати

ПОВСТРЯВА́ТИ, повстрява́ємо, повстрява́єте і повстряємо́, повстряєте́, док., розм.

1. Вткнутися (про все або багато чого-небудь).

Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали (Сл. Гр.).

2. перен. Втрутитися (про всіх або багатьох).

І чого вони всі туди повстрявали? Хіба то їх діло? (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстрявати — повстрява́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. повстрявати — повстряваємо, повстряваєте і повстряємо, повстряєте, док., розм. 1》 Вткнутися (про все чи багато чого-небудь). 2》 перен. Втрутитися (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повстрявати — ПОВСТРЯВА́ТИ, повстрява́ємо, повстрява́єте і повстряємо́, повстряєте́, док., розм. 1. Вткнутися (про все або багато чого-небудь). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали (Сл. Б. Грінченка). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. повстрявати — Повстрява́ти, -ряємо́, -єте́ гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. Грин. II. 347. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло? Харьк. Словник української мови Грінченка