повіритися
ПОВІ́РИТИСЯ¹, иться, док., безос. Упевнитися, переконатися в правильності, правдивості чого-небудь.
На душу проллються тиха задума і спокій; навіть повіриться, що надалі в житті все має бути тільки ліпшим (Стельмах, І, 1962, 538);
Він увійшов і привітався тихо, Так усміхнувся весело до нас, Що зразу всім повірилось — не лихо, Добро і щирість увійшли у клас (Гірник, Стартують.., 1963, 16).
ПОВІ́РИТИСЯ², рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що дові́ритися.
Моїй опіці можете спокійно повіритися (Коб., III, 1956, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повіритися — пові́ритися 1 дієслово доконаного виду упевнитися, переконатися в правильності, правдивості чого-небудь безос. пові́ритися 2 дієслово доконаного виду довіритися рідко Орфографічний словник української мови
- повіритися — I -иться, док., безос. Упевнитися, переконатись у правильності, правдивості чого-небудь. II -рюся, -ришся, док., рідко. Те саме, що довіритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повіритися — ПОВІ́РИТИСЯ¹, иться, док., безос. Упевнитися, переконатися в правильності, правдивості чого-небудь. На душу проллються тиха задума і спокій; навіть повіриться, що надалі в житті все має бути тільки ліпшим (М. Словник української мови у 20 томах