пов’їдатися

ПОВ’ЇДА́ТИСЯ, а́ється, док. В’їстися (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях).

А силач Терешко Кнур здобув сокиру й обценьки і збивав із звільнених невільників кайдани, що пов’їдалися їм у тіло мало не до кісток (Тулуб, Людолови, II, 1957, 120);

Приємно зараз скупатися в холодній воді, обмити порох, що пов’їдався в тіло (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76).