1. Словник української мови в 11 томах

погейкувати

ПОГЕ́ЙКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

1. Гейкати не дуже голосно або час від часу.

Той білий [чоловік] пасе — ще й погейкує на худібку (Коцюб., II, 1955, 326);

Пустив [Остап] воли і сам іде та тільки погейкує (Головко, II, 1957, 210).

2. на кого, перен. Те саме, що покри́кувати 2.

Вбираючи на себе пишні шати, пан обозний поглядав вздовж дороги, погейкував на слуг (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 23);

Тим часом Корж блукав по корівнику, як завжди, стримано погейкуючи на доярок (Добр., Тече річка.., 1961, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погейкувати — поге́йкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. погейкувати — див. веліти Словник синонімів Вусика
  3. погейкувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Гейкати не дуже голосно або час від часу. 2》 на кого, перен. Те саме, що покрикувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погейкувати — ПОГЕ́ЙКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Гейкати не дуже голосно або час від часу. Той білий [чоловік] пасе – ще й погейкує на худібку (М. Коцюбинський); Пустив [Остап] воли і сам іде та тільки погейкує (А. Головко). 2. на кого, перен. Словник української мови у 20 томах
  5. погейкувати — ПОКРИ́КУВАТИ (ПОКРИКА́ТИ рідше) (час від часу кричати), ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ПОГЕ́ЙКУВАТИ розм., НАКЛИ́КУВАТИ діал.; ГАРИ́КАТИ розм., ГИ́РКАТИ розм. (сердито). — Боржій, боржій, жінко! — покрикує на неї Гвинтовка (П. Куліш); — Рист!... Словник синонімів української мови
  6. погейкувати — Погейкувати, -кую, -єш сов. в. погейкати, -каю, -єш, гл. Кричать, покрикивать: гей! погонять. Вже плугатарі погейкують, а вівчарики посвистують. н. п. Словник української мови Грінченка