1. Словник української мови в 11 томах

погойдати

ПОГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Гойдати якийсь час.

— Ну, погойдай його [немовля] трошки, погойдай (Довж., Зач. Десна, 1957, 515);

— Налетять було месери [фашистські літаки]. Злетимо всі. Я крилами [літака] погойдаю, мовляв, тісніше гуртуйсь, орли!.. (Ю. Янов., II, 1954, 184);

*Образно. — З ножами святими, Та з батьком Максимом Сю ніч погуляєм, Ляхів погойдаєм!.. (Шевч., І, 1963, 97);

// безос.

Ось погнало її [течію] аж до берега, ..підхопило порожню черепашку, сіпнуло її у воду, погойдало, погралось і знову викинуло на берег (Мирний, IV, 1955, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погойдати — погойда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погойдати — -аю, -аєш, док., перех. Гойдати якийсь час. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погойдати — ПОГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Гойдати якийсь час. – Ну, погойдай його [немовля] трошки, погойдай (О. Довженко); – Налетять було месери [фашистські літаки]. Злетимо всі. Я крилами [літака] погойдаю, мовляв, тісніше гуртуйсь, орли!.. (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. погойдати — Погойда́ти, -да́ю, -єш гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм. Шевч. 153. Словник української мови Грінченка