1. Словник української мови в 11 томах

погожість

ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий.

Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (Цюпа, Три явори, 1958, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погожість — пого́жість іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. погожість — -жості, ж. Абстр. ім. до погожий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погожість — ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий. Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах