поголів’я
ПОГОЛІ́В’Я, я, с. Загальна кількість голів худоби в господарстві, області, країні.
Збільшення поголів’я корів дасть нам змогу значно збільшити кількість молодняка (Хлібороб Укр., 11, 1963, 12);
— Нам потрібно ущільнити опороси, щоб швидше надолужити поголів’я свиней (Добр., Тече річка.., 1961, 162);
// Загальна кількість яких-небудь тварин на певній території.
Саме в ямах розгулює собі безтурботно рибка. Варто тільки накидати в такий чорторий каші, і туди згодом з усіх усюд.. збереться все рибне поголів’я (Збан., Курил. о-ви, 1963, 62);
Чернігівські орнітологи зафіксували помітне збільшення поголів’я сірих чапель (Веч. Київ, 15. VІІ 1968, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me