погорювати

ПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час.

Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо.., погорюємо обойко… (Вовчок, І, 1955, 128);

Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови (Тют., Вир, 1964, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погорювати — погорюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погорювати — -юю, -юєш, док. Горювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погорювати — ПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час. Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо.., погорюємо обойко... (Марко Вовчок); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах