погорювати
ПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час.
Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо.., погорюємо обойко… (Вовчок, І, 1955, 128);
Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови (Тют., Вир, 1964, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погорювати — погорюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погорювати — -юю, -юєш, док. Горювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погорювати — ПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час. Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо.., погорюємо обойко... (Марко Вовчок); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах