погорювати
ПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
Горювати якийсь час.
Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо.., погорюємо обойко... (Марко Вовчок);
Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погорювати — погорюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погорювати — -юю, -юєш, док. Горювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погорювати — ПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час. Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо.., погорюємо обойко… (Вовчок, І, 1955, 128); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови (Тют., Вир, 1964, 154). Словник української мови в 11 томах