1. Словник української мови в 11 томах

погостювати

ПОГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Гостювати якийсь час.

Літом року 1843 поїхав він [Т. Шевченко] на свою рідну Україну погостювати у знайомих та приятелів (Мирний, V, 1955, 312);

Погостює [Павло] трохи в батьків, але не затримається довше (Головко, II, 1957, 409);

*Образно. Вістка про Марину облітала увесь город.. Носилася по улицях і по базарах, погостювала у панських будинках (Мирний, III, 1954, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погостювати — погостюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погостювати — -юю, -юєш, док. Гостювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погостювати — ПОГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Гостювати якийсь час. Літом року 1843 поїхав він [Т. Шевченко] на свою рідну Україну погостювати у знайомих та приятелів (Панас Мирний); Погостює [Павло] трохи в батьків, але не затримається довше (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. погостювати — Погостювати, -тюю, -єш гл. = 1) = погостити. 2) Побыть въ гостяхъ, погостить. Чуб. IV. 580. Словник української мови Грінченка