1. Словник української мови в 11 томах

пограти

ПОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. перех. і неперех., на чому — що. Грати ( див. гра́ти² 1) якийсь час.

[Антей:] І ми ще маємо радіти з того, що нам дозволять у гучних палатах на лірі заграбованій [загарбаній] пограти? (Л. Укр., III, 1952, 439);

Він добрий, Влас Григорович, він дасть скрипку додому пограти (Донч., VI, 1957, 113).

2. неперех., у що — чого і без додатка. Брати якийсь час участь у якій-небудь грі.

— Пішла б, доцю, на вулицю: бач, тепер весна, вона раз красна. Пограла б з подруженьками у хрещика (Кв.-Осн., II, 1956, 27);

Бронко став.. заходити сюди [в читальню «Просвіти»] пограти в шахи значно пізніше (Вільде, Сестри.., 1958, 377);

// перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.

[Чопорій:] Не схоче [віддати дочку] Трохим тепер, то заберу в нього грунт.. Хай лиш Трохим пограє зо мною (Кроп., V, 1959, 134).

3. неперех., перен. Рухати чим-небудь якийсь час.

Кортіло заліпити товстунові в мордяку, але він стримався, тільки зблід, пограв жовнами (Загреб., Шепіт, 1966, 188);

Пограти бровами.

4. неперех., перен. Перебувати в русі якийсь час.

◊ Погра́ти коне́м (кі́ньми, на коні́, на ко́нях) — гарцювати на коні якийсь час.

— Я вам казав, що пограю сьогодні конем по полю (П. Куліш, Вибр., 1969, 135).

5. неперех., перен. Іскритися, пінитися, шумувати якийсь час (про вино, шипучі напої і т. ін.).

6. перех. і без додатка. Виступати на сцені якийсь час.

◊ Погра́ти коме́дію — грати комедію якийсь час ( див. гра́ти²).

Йому треба було тільки трохи пограть комедію, частіше ходити до ректорового товариша і вдавать з себе жениха його старшої дочки (Н.-Лев., І, 1956, 368).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пограти — погра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пограти — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех., на чому – що. Грати (див. грати II 1)) якийсь час. 2》 неперех., у що – чого і без додатка. Брати якийсь час участь у якій-небудь грі. || перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пограти — ПОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Грати якийсь час. [Антей:] І ми ще маємо радіти з того, що нам дозволять у гучних палатах на лірі заграбованій [загарбаній] пограти?... Словник української мови у 20 томах
  4. пограти — гра́ти на не́рвах чиїх, кому і без додатка. Дратувати, дражнити кого-небудь, навмисне спричиняти переживання комусь. — Оженюся, а там видно буде! — пояснив Денис, ніби зумисне граючи на нервах (Дорощукові) (М. Ю. Тарновський); — Васька!... Фразеологічний словник української мови
  5. пограти — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  6. пограти — Пограти, -граю, -єш гл. 1) Поиграть. 2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у. Словник української мови Грінченка