погратися
ПОГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. чим, з ким — чим і без додатка. Гратися, розважаючись якийсь час.
Я впіймала одно поросятко та хотіла погратись та погладити по спинці (Н.-Лев., III, 1956, 283);
Ванько рукавом витирав очі й під носом,.. вискакував на вулицю — погратися з дітворою (Стельмах, І, 1962, 207);
*Образно. Поплив човен в синє море, А воно заграло, — Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало (Шевч., І, 1963, 144);
// перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.
Може, йому заманулося тільки погратися та посміятися з мене, дурної, а я йму віри? (Мирний, III, 1954, 221);
Бажається панам пограться троха з нами, Бо бачуть [бачать], що в тюрмі зовсім ми в їх руках (Фр., XIII, 1954, 91).
2. чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою, забавлятися якийсь час.
Махотін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами (Тют., Вир, 1964, 344).
Значення в інших словниках
- погратися — погра́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погратися — -аюся, -аєшся, док. 1》 чим, з ким – чим і без додатка. Гратися, розважаючись якийсь час. || перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. 2》 чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою, забавлятися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погратися — ПОГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. чим, з ким – чим і без дод. Гратися, розважаючись якийсь час. Я впіймала одно поросятко та хотіла погратись та погладити по спинці (І. Нечуй-Левицький); Ванько рукавом витирав очі й під носом, .. Словник української мови у 20 томах
- погратися — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. Словник синонімів української мови
- погратися — Погратися, -граюся, -єшся гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29. Словник української мови Грінченка