погризений
ПОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погри́зти 2.
— Хіба ж ти не бачиш, що відро неначе погризене зубами (Н.-Лев., II, 1956, 13);
Черняєва раптом підвела голову від якогось погризеного мишами папірця (Донч., II, 1956, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погризений — погри́зений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- погризений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погризти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- погризений — Погри́зений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погризений — ПОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до погри́зти 2. – Хіба ж ти не бачиш, що відро неначе погризене зубами (І. Нечуй-Левицький); Черняєва раптом підвела голову від якогось погризеного мишами папірця (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах