погрожування
ПОГРО́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погро́жувати.
Офіцер дістав.. вказівку — заводіїв.. арештувати. Вдатися до погрожування зброєю йому рекомендувалося, якщо буде вчинений опір (Смолич, V, 1959, 611).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрожування — погро́жування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- погрожування — -я, с. Дія за знач. погрожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрожування — Погро́жування, -ння; -вання, -вань і -ваннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погрожування — ПОГРО́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погро́жувати. Офіцер дістав .. вказівку – заводіїв .. арештувати. Вдатися до погрожування зброєю йому рекомендувалося, якщо буде вчинений опір (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- погрожування — Погрожування, -ня с. Угрозы. Мужицька мова... піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129. Словник української мови Грінченка