погрітися

ПОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Грітися, зігріватися якийсь час.

Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться (Укр.. присл.., 1955, 107);

Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться (Гл., Вибр., 1951, 18);

Тимкові здавалося, що то плаче сирітка і проситься, щоб її пустили погрітися і переночувати (Тют., Вир, 1964, 218);

*Образно. Старе серце завжди шукає, де б його погрітися (Мирний, II, 1954, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрітися — погрі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погрітися — -іюся, -ієшся, док. Грітися, зігріватися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погрітися — ПОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Грітися, зігріватися якийсь час. Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться (прислів'я); Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. погрітися — Погрітися, -гріюся, -єшся гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться. Шевч. 300. Словник української мови Грінченка