податний
ПОДАТНИ́Й, а́, е́, іст. Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать.
Кріпосне право скасували, та не зовсім. Селяни залишилися без прав, залишилися нижчим, податним, чорним станом, залишилися в пазурях у кріпосної кабали (Ленін, 7, 1970, 186);
У Ніжині, за даними переписних книг 1666 р., було 642 податні двори, з них 184 двори ремісників і 57 дворів торговельних людей (Іст. УРСР, І, 1953, 285).
∆ Податни́й інспе́ктор — у дореволюційній Росії — чиновник, який контролював збирання податі.
Один з тих двох панів був звенигородський податний інспектор (Крим., Вибр., 1965, 389).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- податний — пода́тний прикметник податни́й прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- податний — Пода́тний. Сприйнятливий, сприятливий. ● Податний ґрунт — сприятливий грунт. На жаль, треба признати, що грунт, податний для забігів наших ворогів, лежить в самім народі. Українська літературна мова на Буковині
- податний — I под`атний-а, -е, зах. Податливий. II податн`ий-а, -е, іст. Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать. Податний інспектор — у дореволюційній Росії – чиновник, який контролював збирання податі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- податний — ПОДАТНИ́Й, а́, е́, іст. Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать. У Ніжині, за даними переписних книг 1666 р., було 642 податні двори, з них 184 двори ремісників і 57 дворів торговельних людей (з наук. літ.). ПОДА́ТНИЙ, а, е. Те саме, що пода́тливий 1. Податна глина. Словник української мови у 20 томах
- податний — Податний, -а, -е О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ. Шух. І. 260. Словник української мови Грінченка