податний

I под`атний-а, -е, зах.

Податливий.

II податн`ий-а, -е, іст.

Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать.

Податний інспектор — у дореволюційній Росії – чиновник, який контролював збирання податі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. податний — пода́тний прикметник податни́й прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  2. податний — Пода́тний. Сприйнятливий, сприятливий. ● Податний ґрунт — сприятливий грунт. На жаль, треба признати, що грунт, податний для забігів наших ворогів, лежить в самім народі. Українська літературна мова на Буковині
  3. податний — ПОДАТНИ́Й, а́, е́, іст. Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать. У Ніжині, за даними переписних книг 1666 р., було 642 податні двори, з них 184 двори ремісників і 57 дворів торговельних людей (з наук. літ.). ПОДА́ТНИЙ, а, е. Те саме, що пода́тливий 1. Податна глина. Словник української мови у 20 томах
  4. податний — ПОДАТНИ́Й, а́, е́, іст. Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать. Кріпосне право скасували, та не зовсім. Селяни залишилися без прав, залишилися нижчим, податним, чорним станом, залишилися в пазурях у кріпосної кабали (Ленін... Словник української мови в 11 томах
  5. податний — Податний, -а, -е О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ. Шух. І. 260. Словник української мови Грінченка