подертися

ПОДЕ́РТИСЯ і ПОДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся; мин. ч. поде́рся, лася, лося і подра́вся, дра́лася, лося; наказ. сп. подери́ся.

1. Док. до де́ртися і дра́тися 1, 2, 4.

Його біла сорочка почорніла від бруду, солом’яний бриль подерся (Бойч., Молодість, 1949, 134);

Він кинувся на стежку й подерся на гору між терном (Н.-Лев., III, 1956, 225);

Подрались, мов на сміх, Наче діти по граки, По дубах тих козаки (Манж., Тв., 1955, 170);

Яких там.. не було дерев, кущів.. Одно стовпом подралось догори.., друге кущем розпустило свої віти (Стор., І, 1957, 366);

Дяк мерщій подрався поміж людьми в кухню (Мирний, III, 1954, 86);

Злодій не міг далеко втекти. Навряд, щоб він пішов у сопки й подерся в темряві крізь кущі та тайгу (Трубл., І, 1955, 85);

Подерлися, як пес з котом (Сл. Гр.);

*Образно. По горі бузок подрався (Горд., Дівчина.., 1954, 136).

2. Подряпатися об що-небудь гостре.

Біг [Еней] так, що сам себе не чув; ..Увесь об колючки подрався (Котл., І, 1952, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подертися — поде́ртися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подертися — див. лізти Словник синонімів Вусика
  3. подертися — і подратися, -деруся, -дерешся; мин. ч. подерся, -лася, -лося і подрався, -дралася, -дралося; наказ. сп. подерися. 1》 Док. до дертися і дратися 1), 2), 4). 2》 Подряпатися об що-небудь гостре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подертися — ПОДЕ́РТИСЯ і ПОДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся; мин. ч. поде́рся, лася, лося і подра́вся, дра́лася, лося; наказ. сп. подери́ся. 1. Док. до де́ртися і дра́тися 1, 2, 4. Його біла сорочка почорніла від бруду, солом'яний бриль подерся (О. Словник української мови у 20 томах
  5. подертися — ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док. Словник синонімів української мови
  6. подертися — Подертися, -ру́ся, -решся гл. 1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. 2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290. Словник української мови Грінченка